- Пішовши з життя, нічого не вирішиш. Спробуй абстрагуватися від труднощів і подумки перенестися в майбутнє. Може, вдасться побачити для себе причину жити далі або з’явиться бажання якось пережити, перетерпіти важкий етап заради щасливого майбутнього.
- Дієвий спосіб боротися із сумом — ставити перед собою досяжні цілі і навчитися зрозуміти, що життя не обходиться без розчарувань.
- У випадку сильних емоційних переживань не бійся давати волю сльозам як наодинці, так і в присутності інших людей.У цьому немає нічого страшного. З одного боку,спрацює механізм внутрішньої душевної розради, а з іншого боку, можна подати сигнал про важке становище, викликати співчуття і бажання зарадити горю.
- Якщо ти втратив спокій через почуття провини, буде краще спробувати якнайшвидше виправити становище, ніж дати проблемі посилитися. Ти вчиниш правильно, якщо розкажеш про все батькам або іншим людям, не байдужим до твоєї долі. Цілком можливо, що спочатку вони будуть прикро вражені, засмутяться, будуть тебе лаяти. Але потім, мабуть, почнуть думати лише про те, як тобі допомогти, як урятувати від лиха.
- У будь-якому випадку, якщо ти занепокоєний і збентежений, краще не страждати на самоті. Поділися своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. Щира розмова може знизити емоційну напруженість і допоможе поглянути на проблему з іншої точки зору. Можна більш-менш заспокоїтися, коли хтось виявляє співчуття до горя і болю. Буде корисно заздалегідь домовитися про екстрений зв’язок на випадок повторних думок про самогубство.
- Розповсюдженою помилкою є очікування, що інші самі здогадаютьсяпро твої страждання. Почнуть розпитувати і пропонувати допомогу. Але ніхто не зможе побачити, що на душі в іншої людини, тому шукай потрібний контакт, відкрий своє серце тому, кому довіряєш і кому до снаги тобі допомогти. Тримати все в собі — те саме, що самому тягнути важку ношу.
- Причиною виникнення або посилення пригніченого стану нерідко є занижена самооцінка. Якщо ти постійно чуєш принизливі вислови про себе й образи, можна почати сприймати себе якнікчемну людину, яка не варта поваги інших. Але поміркуй: хіба хтось має право тебе оцінювати? Що б про тебе не думали інші, ти є унікальною особистістю, і якщо комусь щось у тобі не подобається,то це їхні проблеми, а не твої. Шукай спілкування з тими, хто ставиться до тебе приязно, з розумінням.
- Почуття відчаю саме не мине. Якщо відчуваєш приплив глибокого смутку і нудьги, спробуй «переключитися» на щось інше, зайнятися якоюсь справою. Не можна сидіти склавши руки. Якщоти займаєшся тим, що в тебе добре виходить, до тебе знову повернеться самоповага.
- Корисно займатися тим, що приносить радість. Можна походитипо магазинах і зробити собі або комусь із близьких та друзівприємний подарунок, приготувати улюблену страву, перечитати цікаву книжку, порозгадувати кросворди, помалювати, пограти,щось відремонтувати вдома, покататися на велосипеді тощо.
- Настрій суттєво покращиться, якщо з’їздити кудись ненадовгоз якоюсь практичною метою.
- Найкращими ліками від пригніченості є допомога іншим —тим, хто переживає важкий період у своєму житті. Співчуття чужійбіді й намагання допомогти можуть зарадити власному душевномуболю, спонукатимуть абстрагуватися від власних проблем і налаштуватисяна конструктивні рішення.
- Чимало фахівців сходиться на тому, що у критичному стані допомагає релігія. Навіть якщо серед оточення ти не знайдеш людину, якій можна. довіритися, ти завжди можеш звернутися щирою молитвою до люблячого Небесного Батька.
- У жодному разі не намагайся приховати або подолати депресію за допомогою наркотиків або алкоголю. Це пастка, в яку потрапляють ті, хто шукає легких шляхів вирішення проблем. Адже після тимчасової розради і відновлення життєвого тонусу насувається хвиля пригніченості і роздратованості.
- Якщо душевний стан дуже розбалансований і ти відчуваєш, що не можеш адекватно оцінювати ситуацію, звернися до фахівця: психолога, психотерапевта, психіатра.
Джерело: газета «Психолог» №7-8, квітень 2016
