Викладачі нерідко генерують фрази, які студенти потім згадують протягом всього життя. Але деколи педагоги з виховною метою користуються певними кліше, які далеко не завжди є вдалими. Більше того, інколи вони можуть ще й травмувати студента.
Працюючи багато років викладачем, я зрозуміла, що деякі фрази не варто говорити студентам. Ось деякі з них.
1. А голову ти вдома не забув? Ця фраза, яку адресують тим, хто забув вдома домашнє завдання, робочий зошит чи підручник, відома всім. Вона настільки давня, що вже стала крилатою та цілком заслуговує на почесне місце у словнику фразеологізмів. Як правило, після таких серед студентів може прокотитися сміх.Звичайно, весело може бути всім, крім того, кому вона адресована.
2.Це треба вам, а не мені. Звісно, ви давно вже здобули освіту. А ще ви чудово знаєте, що далеко не всі студенти хочуть вчитися, та й зацікавити абсолютно кожного неможливо. Але при цьому педагог має не забувати про те, що навчання – двосторонній процес. Щоб він був успішним, зусилля мають докладати обидві сторони. Коли ж ви кажете такі слова, то повністю перекладаєте відповідальність на студентів. А вони вже роблять з цього цілком логічний висновок: чекати на допомогу від викладача не варто. Як ви гадаєте, чи стануть після цього студенти вчитися краще?
3. Якщо ви такі розумні, то станьте на моє місце та проведіть заняття! Дисципліна на занятті має бути на висоті, адже від неї залежить якість сприйняття матеріалу студентами. Але така фраза є нічим іншим як проявом вербальної агресії. Студенти чудово це відчувають та напружуються, готуючись захищатися чи взагалі нападати. До того ж, у цих словах міститься непрямий натяк на не надто високі інтелектуальні здібностістудентів.
4. За всі роки викладання ваша група найгірша. Класичне висловлювання, яке може повторюватись із року в рік, і яке зазвичай не відповідає дійсності. Говорячи так, ви намагаєтеся присоромити студентів, але насправді ефект буде протилежним. Постійно чуючи про те, які вони погані, студенти несвідомо намагаються відповідати твердженню викладача. Тобто ситуація не покращиться, а погіршиться.
5. З такими знаннями тебе треба посадити в перший клас. Це оціночне судження, яке не завжди відповідає дійсності. Ці слова ви можете сказати на емоціях, а такий підхід має негативні наслідки. Одна фраза легко зводить нанівець усі старання студента та програмує на негатив: він вважатиме себе нездарою, найгіршим у групі. Думаєте, такі звинувачення допоможуть студентовізібратися та довести, що він не безнадійний? Навпаки, скоріш за все він образиться та навіть не подумає щось міняти. Навіщо, якщо на нього вже повісили ярлик?
6.Поки ти хворів, на заняттях була ідеальна тиша. У кожній групі є студенти, поведінку яких важко назвати ідеальною. Але давайте будемо чесними – відсутність однієї людини не робить колектив чудовим. Тому покладати відповідальність за погану поведінку в групі на когось зі студентів не зовсім коректно.
7.Ти не можеш це вивчити? Нічого з тебе не вийде! Звісно, вам прикро, що студент ніяк не може зрозуміти тему, хоча ви старалися розповідати максимально чітко та доступно. Але робити прогнози щодо подальшого життя та успішності дитини дещо занадто, як думаєте? Зрештою, все може бути до банальності просто: учню просто не цікаво розбиратися в тонкощах синтаксису, він любить фізику, чи навпаки.
8.Для особливо обдарованих повторюю ще раз! І ще одне емоційне висловлювання, яке означає, що ви втомилися повторювати одне й те саме, не бачачи при цьому розуміння з боку студентів. Це, звісно, прикро, але натякати студентам на те, що їх розумові здібності недостатньо високі для розуміння теми, не варто.
10. Вчив? Не вірю! Така постановка питання взагалі не передбачає продуктивного діалогу. Єдине, чого можна досягти, це образити студента, він зрозуміє, що йому не довіряють. При цьому ваше «не вірю» не підкріплене фактами. Перш ніж давати таку оцінку, треба дійсно оцінити рівень знань, але навіть якщо він недостатній, варто розуміти, що на те можуть бути об’єктивні причини.
Дуже важливо пам’ятати, що стосунки викладача і студента залежать від старань обох сторін. Студенти не завжди розуміють, як їхні вчинки та слова відбиваються на оточуючих, тож станьте для них прикладом та ідеальним педагогом!
