Даутова З.І.,
викладач зарубіжної літератури Охтирського коледжу СНАУ
Зарубіжна література як важлива складова гуманітарної освіти передбачає залучення студентів до світової літературної скарбниці, а через неї до фундаментальних цінностей культури. Тож викладач у процесі викладання предмета має використовувати матеріал, який сприятиме розкриттю співпричетності українців до творення світової цивілізації та світової культури, зокрема й літератури. Залучаю студентів до ведення науково-дослідної та пошукової роботи, що активізує їх розумову діяльність, готує до самостійної роботи і вирішення нестандартних завдань.
Літературне краєзнавство− змістова складова світової літератури, що розкриває світовий літературний процес у тісному зв’язку з Україною за певними напрямками та має свій предмет досліджень, джерела, а також сприяє розвитку особистості кожного студента, підвищенню ефективності засвоєння ним навчального предмета.
В аспекті літературної краєзнавчої діяльності студенти під час вивчення зарубіжної літератури досліджують взаємозв’язки зарубіжних письменників з Україною за такими напрямками:
I. Життєвий і творчий шлях, доробок зарубіжних письменників, які перебували в Україні, а також літературно-краєзнавчі пам’ятки, присвячені митцям.
II .Творчість, особисті матеріали зарубіжних письменників, які не були в Україні, але певним чином мали зв’язки з нею.
III. Інокультурна лексика у художніх творах та інших матеріалах зарубіжних письменників, пов’язаних з Україною, український національний колорит (історичні події, явища, факти, відомі особистості, культура, світобачення, традиції, побут, мова тощо).
У процесі вивчення зарубіжної літератури джерелами літературної краєзнавчої діяльності студентів можуть бути:
−творчі джерела−рукописні матеріали письменника;
−епістолярна література: щоденники митця, записні книжки, листи, листування тощо;
−періодика;
−архівні матеріали;
−фотоматеріали, пов’язані з письменником, творчістю;
−матеріали пов’язані з краєм, відтвореним у доробку письменника( описи місцевості, пам’ятки тощо) ;
−краєзнавчі матеріали, що стосуються певної історичної епохи, пов’язані з письменником чи його творчістю( мемуари та розповіді очевидців, матеріали музею, описи та ін.) ;
−літературні та історичні пам’ятки;
−фонди бібліотеки;
−літературні та історичні ресурси межі інтернет( каталоги, літературні та історичні бази даних, електронні бібліотеки, періодичні видання, форуми та конкурси) ;
−навчальні комп’ютерні програми із зарубіжної літератури та інших предметів, що містять краєзнавчу інформацію.
Мета зазначеної методичної системи полягає у визначенні змісту, основних методів, прийомів, форм і видів навчальної діяльності, що забезпечить ефективне вивчення літературного краєзнавства студентами. Це, насамперед, сприятиме формуванню у них цілісного уявлення про світовий літературний процес, про тісний взаємозв’язок життя письменника, його світогляду, творів, специфіки відображення дійсності у них,художніх образів з історичними подіями в Україні, а також набуттю студентами вмінь встановлювати зв’язки світового літературного процесу з нашою державою.
Робота з реалізації всіх зазначених напрямків на заняттях зарубіжної літератури має проводитися одночасно з позааудиторною навчальною діяльністю з літературного краєзнавства. Це дасть можливість охопити весь його зміст, зокрема засвоєння студентами і позапрограмованого матеріалу, і такого, вивчення якого неможливо реалізувати на заняттях через часову обмеженість.
Ефективні форми позааудиторної діяльності: літературно-краєзнавчі вечори, очні та заочні екскурсії, походи до літературно-краєзнавчих пам’яток, заняття факультативу, летературно-краєзнавчий гурток.
Мета засідань літературного гуртка: система вивчення літературного краєзнавства у курсі“ Зарубіжна література“.
Провідна ідея: формування уявлень про зв’язок світового літературного процесу з Україною.
Для якісного ведення літературно-краєзнавчої роботи зі студентами першого курсу слід дотримуватися визначеного змістового наповнення, використовуючи запропоновані інформаційні літературо-краєзнавчі джерела та інформацію про культурні літературно-краєзнавчі пам’ятки в Україні, присвячені зарубіжним письменникам.
Слухаючи розповіді про цих видатних людей, студенти починають розуміти, що місцеве й загальнолюдське в класичних творах художньої літератури складають гармонійне ціле.
Як слушно зауважив В.Бахадурін:“ Мета мистецтва−находити, очищувати та облагороджувати людину“.
А великий Ейнштейн говорив:“ Мені особисто відчуття найбільшого щастя дають твори мистецтва, з яких я черпаю таке духовне блаженство, як з жодної іншої сфери…“ То нехай воно так буде й у наших вихованців.
