- При взаємодії з дитиною рекомендується доброзичливий, спокійний і довірчий стиль.
- Уникайте крайностей: не можна дозволяти дитині робити все, що йому заманеться, але не можна й усе забороняти, чітко вирішите для себе, що можна й що не можна, і погодьте це з усіма членами родини.
- Своїм поводженням показуйте дитині приклад: стримуйте свої емоції, адже він наслідує ваше у своєму поводженні.
- Приділяйте дитині достатньо уваги, нехай вона ніколи не почуває себе забутою, покинутою, але в той же час, поясніть дитині, що бувають моменти, коли у вас є інші турботи, треба це зрозуміти й прийняти.
- Пам’ятайте, що істеричні приступи, якщо вони трапляються, найчастіше зв’язані із прагненням звернути на себе увага або викликати жалість і співчуття. Не треба потурати дитині, не треба змінювати своїх вимог, краще, коли дитина заспокоїться, пояснити йому, чому ви вчинили саме так, а не інакше.
- Якщо ви зауважуєте в дитини прояву агресивності, необхідно ретельно аналізувати її причини, виявляти труднощі, випробовувані дитиною, по можливості усувати їх.
- Запам’ятайте, що заборона й підвищення голосу – самий неефективні спосіб подолання агресивності.
- Показуйте дитині особистий приклад ефективного поводження. Не допускайте при ньому вибухів гніву або невтішні висловлення про своїх друзів або колег.
- Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими, якщо таке спостерігається. Треба звертати увагу на недружелюбні погляди один на одного або бурмотання чого-небудь із образою собі під ніс.
- Не прагнете припинити сварку, обвинувативши іншої дитини в її виникненні й захищаючи свого. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.
- Після конфлікту обговорите з дитиною причини його виникнення, визначите неправильні дії вашої дитини, які привели до конфлікту. Спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації.
- Не обговорюйте при дитині проблеми його поводження. Він може затвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.
- Не завжди варто втручатися у сварки дітей. Наприклад, коли два хлопчики в ході гри щось не поділили й почали сваритися, краще спостерігати за цим конфліктом, але не втручатися в нього, тому що діти самі зможуть знайти загальну мову, і при цьому вони вчаться спілкуватися один з одним. Якщо ж під час сварок один з них завжди перемагає, а іншої виступає “жертвою”, варто переривати таку гру, щоб запобігти формуванню боязкості в переможеного.
- Нехай дитина в кожен момент часу почуває, що ви любите, цінуєте й приймаєте його таким, який він є. Не соромтеся зайвий раз його приголубити. Нехай він бачить, що він потрібний і важливий.
- Памятайте, що діти не народжуються поганими, а стають такими, завдяки нам, дорослим. І взагалі, поганих або гарних дітей, як і людей, немає – є погані або гарні вчинки. Тому, постарайтеся завжди оцінювати не людини, а вчинок або дія.
Пошук
Головне меню
Оголошення
Наші спеціальності
Зворотній зв`язок
Рубрики
- Інформація (7)
- Історія коледжу (1)
- Агроінженерія (9)
- Бібліотека (30)
- Будівництво та цивільна інженерія (21)
- Виховна робота (34)
- Економіка (19)
- Новини (720)
- новини психологічної служби (13)
- Психологічна служба (72)
- студентам (2)
- Циклові комісії (6)
- ЦМК загальноосвітних дисциплін (10)
- ЦМК Науково-природничіх (1)
- ЦМК соціальних дисциплін (21)
- ЦМК ФВ (7)