2 жовтня – Міжнародний день проти насилля. Акція «Я проти насилля! А ти?»

Міжнародний день проти насилля відзначається 2 жовтня, у день народження Махатма Ганді – лідеру руху за незалежність Індії та засновника філософії та стратегії «ненасилля»: припинити насилля через поширення культури миру, терпимості та підвищення людської гідності.

Проблема насильства над дитиною довгий час була закритою для обговорення та висвітлення не лише в Україні, через що їй не приділялося достатньо уваги науковцями, педагогами та органами влади. Останнє десятиріччя насилля над дитиною в родині було визнане суспільством та науковцями як серйозна та масштабна проблема, що породжує множину інших соціально-психологічних, індивідуальних та соціальних проблем.

2 жовтня 2015 року в Охтирському коледжі СНАУ була психологічною службою проведена акція «Я проти насилля! А ти?». В цей день студентська молодь та педагоги змогли висловити свою власну позицію відносно проблеми  насилля над дітьми на голубих стрічках, які є символом  ненасилля.

Ми маємо наступні рекомендації для тих, хто стурбований цією проблемою і бажає уникати в собі прояви психологічного тиску на дітей:

• пропонується подивитись на конфліктну ситуацію «очима дитини»;
• роблячи зауваження дитині, потрібно звертати увагу на особливості її поведінки, а не на її особистість у цілому;
• краще більше говорити про спостереження, а не про висновки, програмуючи дитину на невдачі;
• характеризуючи поведінку дитини, слід уникати висловлювань типу: «Ти завжди…» або «Ти ніколи…». Замість них краще використовувати «Я – висловлювання»: «Я хвилююся, коли ти так пізно повертаєшся додому»;
• дорослим варто пам’ятати про значення і вплив своїх манер, міміки, жестів, пози на дитину та на її сприймання при розв’язанні конфліктів;
• реагувати на дитину з теплотою та піклуванням; хвалити дитину та підтримувати її; бути уважними до дитини; поважати гідність дитини;
• навіювати дитині позитивне; сприймати дитину такою, якою вона є; не згадувати (без особливої потреби) негативні ситуації з минулого дитини;
• порівнювати дитину частіше із нею самою (якою вона була раніше), а не з її однолітками, знайомими;
• не допускати розходження між словами і діями, виконувати обіцяне;
• у спілкуванні з дитиною намагатися висловлювати свої почуття;
• бути для дитини прикладом у словах і вчинках;
• надавати дитині свободу стосовно виду діяльності та її форм.

Підготувала соціальний педагог Зінченко В.В.