Хто ж він: «Український Пушкін» чи «український Солженіцин»?
У час важкого відродження повертаються в Україну імена її славних синів, одним з яких був Іван Багряний, – поет, письменник, публіцист, політичний діяч.
Пересічному читачеві ім’я це донедавна було майже невідоме, бо тоталітарна система робила все можливе й неможливе, щоб голос патріота не був почутий на Батьківщині. Так було до найближчих часів… І ось Постановою Кабінету Міністрів України Івану Павловичу Багряному присуджується Державна премія імені Т.І.Шевченка 1992 року (посмертно) за романи «Сад Гетсиманський» і «Тигролови», вперше видрукувані в 50-ті роки за кордоном.
Хто ж він: «Український Пушкін» чи «український Солженіцин»?
Проте сам Іван Багряний хотів би бути тільки людиною. В кінці 20-х на початку 30-тих років постать Івана Багряного була зіркою неабиякої величини. Проте, звівшись лише на погідний круг, вона раптово зникає за хмарами сталінської системи, кинувши все ж таки на нашу дійсність свої яскраві промені і з’явившись знову через десяток років на погідді чужого неба в чужім сузір’ї.
Ім’я тій зірці Іван Багряний. На жаль письменник помер ще в 1963 році так і не відвідавши оспіваного ним краю, залишивши велику літературну спадщину. Найвідоміші його прозові твори – «Сад Гетсиманський» і «Тигролови», «Людина біжить над прірвою», поеми – «Гуляй-поле», «Бумеранг», «Комета», «Скелька».
Інтерес студентів Охтирського коледжу і мене особисто до постаті Івана Багряного письменника-земляка надзвичайні. Тож і поспішили відшукати стежки людини, котра була несправедливо скривджена і замовчувана у роки сталінізму, безглуздо «витравлена» з пам’яті людей як ворог народу.
І тому 12 травня в Охтирському коледжі СНАУ відбулася зустріч з Валерією Михайлівною Бакуліною автором журналістського дослідження про Івана Багряного та Ольгою Іванівною Косарєвою головою організації «Охтирський майдан», учасником проекту дослідження «Хто вкрав істину?» мета якого – разом знайти відповідь на риторичне запитання.
Наприкінці 2005 року в Парижі 33-я сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО затвердила Календар пам’ятних дат на 2006-2007 роки. Подія, на перший погляд, начебто й звичайна, але очікувана всією світовою громадськістю. Адже потрапити до цього календаря вельми престижно. Дуже приємним для нас є той факт, що славну когорту цьогорічних ювілеїв ЮНЕСКО гідно доповнюють і два Івани з України: І.Франко та І.Багряний. Обидва достойні сини нашого народу. Незважаючи на значну історичну різницю, відстань у часі і в повороті, за своїм народженням Ювіляри, стоять майже поруч, плечем до плеча. Іванові Франкові 27 серпня виповниться 160, Іванові Багряному 2 жовтня – 110.
Викладач зарубіжної літератури Даутова З.І.
