Закохайте студентів у свій предмет
Любов виникає з любові,
коли хочу, щоб мене любили,
я сам першим люблю (Г.Сковорода)
Будь-яке захопливе та продуктивне викладання матеріалу починається з ентузіазму викладача. Я не говорю про різні авторитарні способи змусити студента вивчати певну дисципліну, мова йде саме про цікавість, любов до предмету.
Хочу поділитися своїм багаторічним досвідом.
Станьте прикладом для наслідування
Розкажіть щось цікаве з предмету не за програмою. Наприклад, коли студенти вивчають твори Івана Франка, знайдіть хвилинку, щоб повідати про те, яким він був, кого кохав, з ким дружив – покажіть, що він був живою людиною, а не суворим чоловіком з портрету.
Така інформація неодмінно знайде відгук у студентів, особливо, в цей бурхливий для них період.
Покажіть на власному прикладі, що знання – це круто, а знання вашого предмету перетворить студента на члена закритого клубу, в якому місце лише обраним. Та й самі не втрачайте цікавості, читайте додаткову літературу, поглиблюйте свої знання, продовжуйте вчитися, дізнавайтесь нове, тоді вам буде про що поговорити зі студентами та чим їх захопити.
Проаналізуйте свої звички
Навіть якщо тема заняття буде цікавою, є велика вірогідність, що її не сприймуть. На жаль, причиною тому може стати сам викладач. Студенти найменше хочуть отримувати інформацію від педагогів, які зловживають такими проявами:
Агресивність, нетактовність, використання образливих слів:
– З твоїм розумом тільки двірником іти працювати.
Байдужість та безвідповідальність:
– Я двічі не повторюю! Не встигли — не мої проблеми.
Несправедливість до окремого студента чи всіх:
– Поки ти хворів, так добре було…
Відсутність поваги до особистості студента:
– Я ж щойно пояснювала! Не можеш виконати завдання? Твій брат набагато розумніший за тебе був!.
Небажання вирішувати педагогічні питання:
– Ніхто не піде додому, поки хтось не зізнається…
Надмірна педантичність:
– Ти неохайно вирвав листок для самостійної, знижую оцінку на два бали!
Проаналізуйте свою поведінку, нейтралізуйте подразники.
Усі ми люди, і інколи хочеться зірватися, але не робіть цього на ваших студентах.
Дозвольте студентам помилятися, але не карайте їх за це.
Доведено психологами, що страх помилитися може суттєво знизити продуктивність дорослої людини, а що вже говорити пропідлітка? Звідси й, здавалося б, невмотивоване бажання прогулювати заняття, , погіршення успішності.
Помилятися нормально, це досвід, який веде до вдосконалення. Те, що ви давно знаєте зі свого предмету — лише відкривається для студентів.Він може помилитися, але це не значить, що він не здатен осягнути та зрозуміти сказане вами. Допоможіть студентові почуватися вільним на занятті, хай страх помилки не сковує його.
Мотивуйте студентів до пошуку істини, заохочуйте знайти правильні відповіді, а не зупинитися на півдорозі. І тоді є великий шанс, що студенти полюбить ваш предмет так сильно, як любите його ви.
Навчайте мислити, а не зубрити
Навчіть студентів на заняттях мислити, будувати логічні ланцюжки. Поясніть, що такий підхід до вивчення предмету у майбутньому гарно зекономить час у процесі підготовки до іспитів чи інших важливих перевірок. Зазубрені правила згодом забудуться, а вміння думати лишиться на все життя. До того ж, ви б хотіли, аби студенти зрозуміли тему чи переказали слово в слово підручник? Сьогодні акцент ставиться на вихованні творчої та вільної людини, а в цьому випадку зубріння аж ніяк не вітається.
Наводьте доступні для студентів приклади, які перетинаються з їх сферою інтересів. Покажіть своїм студентам, що ваш предмет вивчатиметься значно простіше, варто лише вдумливо розглядати певну тему та створювати логічні ланцюжки для кращого запам’ятовування. І вони полюблять вас і те, що ви робите.