Інтерактивні технології навчання на заняттях із зарубіжної літератури
Зінаїда Іванівна Даутова –
викладач Охтирського коледжу Сумського НАУ
Твій обов’язок – вимога дня.
Й.В.Гете
Сучасні умови розвитку суспільства, коли держава будує соціально-орієнтовану ринкову економіку, розвиває свій духовний простір інтегрує у європейську спільноту, зумовлюють появу нових методик і технологій, інформаційну насиченість навчально-виховного процесу, переорієнтацію ролі, підходів, пріоритетів, методичної та психологічної готовності педагога до реалізації завдань підготовки фахівців до життя та діяльності в швидкозмінюваних умовах соціокультурного життя і професійної діяльності, формування життєво важливих компетенцій комунікативних, технологічних, розвитку інформаційних і соціальних навичок. Викладач є ключовою постаттю в сучасних освітніх процесах, духовним наставником суспільства.
Найбільш ефективними формами розвитку професійної компетентності викладача є інтерактивні форми методичної роботи.
Процес навчання не автоматичне викладання навчального матеріалу в голову студента. Він потребує напруженої розумової роботи студента і його власної активної участі в цьому процесі. Пояснення і демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання.
Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в аудиторії, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливість дійсно реалізувати особистісно-орієнтовне навчання.
Для ефективного застосування інтерактивного навчання педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:
– дати завдання студентам для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
– відібрати для заняття такі інтерактивні вправи, які б дали студентам «ключ» до освоєння теми;
– під час самих інтерактивних вправ дати студентам час подумати над завданням, щоб вони сприяли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;
– на одному занятті можна використовувати одну (максимум – дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;
– проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов’язані з інтерактивними завданнями.
Використання інтерактивного навчання дає можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом зі студентами. Після кількох старанно підготовлених занять викладач зможе відчути, як змінилося ставлення до нього студентів, а також сама атмосфера в аудиторії – і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.
У своїй педагогічній практиці використовую в основному активні прийоми навчання.
Насамперед це «мозковий штурм» – прийом розв’язання творчої проблеми. Часто його відносять до «комунікативної атаки». З метою активізації уваги студентів, організації групи проводжу «мозкову атаку» на початку заняття, під час визначення його мети, завдань. Даний прийом спонукає студентів до творчості, дає їм можливість вільно висловлювати свої думки. Намагаюся проводити «мозковий штурм» у швидкому темпі, підтримувати будь-яку ідею з метою заохочення, не висловлювати резюме щодо тієї чи іншої думки. Наприкінці обговорення обов’язково роблю підсумок.
Наприклад, говорячи про особливості стилю О.Вайльда, пропоную таке проблемне питання: «Чому письменник звертався до парадоксальної мови?».
Досить швидко входять у роль і часом навіть після гри не можуть відсторонитися від персонажа, якого грали. Томі після завершення рольової гри проводжу релаксацію. Важкий психологічний тиск, який виникає після рольової гри за романом Ф.Достоєвського «Злочин і кара» (спробувати увійти у стан головного героя і передати його відчуття), знімаю релаксивною вправою – вираження емоції ніжності, доброти по колу.
Якщо будь-яке питання розглядається з різних точок зору, легше прийти до істинної відповіді. Застосовую його найчастіше після прочитання твору з метою поглиблення розуміння змісту художнього тексту. Розглядаючи тему «Елементи імпресіоністичної техніки в романі О.Вайльда «Портрет Доріана Грея», пропоную студентам для обговорення такі запитання:
– Якими є погляди О.Вайльда на мистецтво?
– «Це тільки декоративний роман», – сказав О.Вайльд про свій твір. Що він мав на увазі?
– У чому своєрідність техніки Вайльда?
Після цієї бесіди приступаємо до роботи над текстом. Евристичною бесідою починаю і дискусію, використовуючи своєрідну систему оцінювання діяльності студентів на занятті-диспуті командою спостерігачів за індивідуальними картками. Сумою по +2 бали оцінюється чітке формулювання власної, позиції, аргументації, залучення інших учасників до дискусії. І, навпаки, віднімається по 1 балу за пасивність, перебивання та приниження інших, намагання говорити тільки самому.
До речі, щодо ходу самої дискусії. З метою активізації пізнавальної діяльності студентів запитання до неї повідомляю заздалегідь. Студенти можуть провести попередню пошукову роботу. Перед початком самої дискусії пропоную їм об’єднатися в пари або невеликі групи та обрати для обговорення декілька запитань із загального переліку. Згодом з’ясуємо, яким запитанням віддана перевага більшості та чому це відбулося, а на які не звернули увагу.
Коли лунає дзвоник, обговорення не закінчується, у студентів виникають запитання, творча атмосфера не зникає. Тому ми зі студентами вирішили збирати цікаві запитання до «літературної скриньки».
Вона відкривається 1 раз «на місяць на засіданнях дискусійного клубу «Діалог», членами якого є студенти І курсу. Тут у колективному обговоренні проблемних запитань триває пошук істини, а отже і процес пізнання.
Підбиваючи підсумки заняття або якогось окремого його етапу, даю студентам завдання за певний час (до 1–2 хв.) підготувати тридцяти секундну промову (спіч) на задану тему. Наприклад, «Чи є місце Доріану Грею в сучасному суспільстві?», «Ким є людина в цьому світі?» (за новелою Ф.Кафки «Перевтілення»), «Теорія Раскольникова: «за» чи «проти» ? Така форма роботи розвиває навички публічного виступу, зокрема впливає на аудиторію вербальними та невербальними засобами.
На першому занятті за творчістю Ш.Бодлера використовую елементи рольової гри. Пропоную студентам обрати ролі самого поета, його сучасників, літературних критиків. Відбувається зустріч у літературній вітальні. Студенти проводять попередню пошукову роботу, результати якої висвітлюються на занятті.
Даний прийом використовуй) і в позааудиторній роботі. Готуючись до літературного чемпіонату «Знавці», студенти мають об’єднатись в команди, дібрати їм назви, відповідно до яких створити історію свого прибуття на гру, обрати ігрове кредо та створити рекламу до одного з літературних творів, при цьому кожен член команди виконує певну роль: режисера, актора, сценариста, художника-оформлювача, звукорижесера. Перевага цього прийому в тому, що студенти, закріплюючи знання, отримують емоційну розрядку на заняття, в позааудиторній роботі.
Порівняно з підлітковим віком, пізнавальні інтереси десяти- одинадцятикласників набувають нових рис: загострення інтересу до дійсності, зацікавленість різного роду проблемними, розумовими суперечками. Їх більше приваблюють самостійні види навчальної роботи, зокрема дослідницького характеру. Тому використовую таку форму роботи, як семінар – «круглий стіл». Особливо актуальною вона є на занятті-огляді літературної доби. При цьому студенти виступають із самостійно підготовленими повідомленнями за темою заняття, далі триває обговорення інформації, під час якого вони конспектують або складають опорні схеми до теми.
Інтерес до мистецтва у значної частини студентів має пасивний, споглядальний характер. Щоб розвинути його, намагаюся здійснювати зв’язок літератури з іншими видами мистецтва як на занятті, так і в поза аудиторній роботі. Використання на заняттях літератури інших видів мистецтва не повинно зводитись до простого ілюстрування, воно має забезпечити емоційно-чуттєве сприйняття образу, твору, епохи.
У процесі читання у студентів виникає прагнення активного обміну з однолітками інформацією, знаннями, враженнями від прочитаного. Це пояснюється бажанням зіставити свої погляди з думкою інших, отримати підтримку, самоствердитись. Задовольнити усі ці потреби може робота в групах. Для аналізу образу Мармеладова з роману Ф.Достоєвського «Злочин і кара» пропоную студентам об’єднатись в групи та виконати завдання:
1 група. Пояснити, як Мармеладов уявляє різницю між бідністю та злиднями.
2 група. Розповісти історію життя Мармеладова.
3 група. Відповісти на запитання: «Чому Мармеладов не може вирватись із замкненого кола: злиденний, бо п’є, п’є, тому що злиденний?».
4 група. З’ясувати, що стало причиною падіння Мармеладова.
Серед художніх творів, що пропонуються для читання та вивчення у 10–11-х класах, достатньо таких, які розкривають проблеми розвитку демократичного суспільства та проблеми громадськості.
Уводячи студентів до їхньої духовно-ціннісної проблематики, викладач зможе забезпечити формувати громадянської компетентності своїх вихованців.
Наприклад:
Оноре де Бальзак. «Гобсек».
Образ головного героя повісті поєднує в собі суперечливі елементи: він «скнара і філософ, створіння нице і створіння шляхетне». У творі відображено ринково-економічні відносини буржуазного суспільства, що зароджується, дається докладний опис механізму позики грошей, точність фіксації відсотків за конкретну фінансову операцію лихваря. Виходячи на міжпредметні зв’язки, доцільно запропонувати студентам такі види робіт:
– ділова гра «Позика» (Ви – клієнт Гобсека. Укладіть з ним угоду щодо позики грошей);
– відкритий мікрофон: «Чим керувався Гобсек, спілкуючись зі своїми клієнтами, партнерами?»;
– гронування: «Гобсек»;
– рефлексія (міркування) від протилежного: «Гроші – головний закон світу»;
– творчий практикум: «Чи сприяють гобсеки розвитку ринково-економічних відносин у демократичному суспільстві.
Федір Достоєвський. «Злочин і кара».
Варто зі студентами, які уже вивчали правознавство, з’ясувати, що таке злочин і як суспільство ставиться до злочину.
Аналізуючи твір, слід зосередитися на таких запитання та завданнях:
– Чому талановита людина Родіон Раскольников став злочинцем?
– Які суспільні норми і закони переступили герої твору: Родіон і Соня, Лужин і Свидригайлов, Мармеладов?
– Чи є в романі хоч один герой, який «не переступив»?
– З’ясуйте символіку назви твору.
(За християнською доктриною і законами справедливості злочин має бути покараний).
Методичні прийоми і форми роботи:
– навчальна дискусія «Теорія Раскольникова – «за» і «проти»;
– робота в малих групах;
– гра «Займи позицію».
Волт Вітмен. Збірка «Листя трави».
Серед провідних тем і мотивів збірки американського поета-новатора – оспівування Демократії, «мільйонних мас». Пізнавальну діяльність студентів можна організувати таким чином:
– відкритий мікрофон: «Чому Вітмена називають співцев Демократії?»;
– робота в малих групах за запитаннями:
– У яких творах автор оспівує Демократію? («Для тебе, о Демократіє»)
– У яких поезіях звучить мотив трагічної і страшної загибелі Демократії? («О, капітане мій, капітане», «Коли у дворі перед домом цієї весни цвів бузок»);
– У яких творах відображено важку долю корінного населення Америки – індіанців? («Донька Інки», «Оцеоли»);
– Чому слово «Демократія Вітлен завжди пише з великої літери?
– Кубувати слово Демократія.
Доцільно до матеріалів заняття долучити статтю В.Вітлена «Демократичні перспективи», в якій автор висловлює мрію про об’єднання Штатів «в єдине надійне ідентичне ціле на ґрунті моральної та мистецької тотожності, … на пристрасній та грандіозній ідеї» [2, 7]
Бернард Шоу. «Пігмаліон».
Героїню комедії – Елізу Дуліттл, дівчину кокні, яка розмовляє жахливою англійською мовою, навчає правильної аристократичної вимови професор Хіггінс. В основі його вчинку лежать ідеї самого драматурга, соціаліста Шоу.
Письменник вважає справедливим суспільство, де всі без винятку громадяни, як аристократи, так і простолюд, мають рівні шанси реалізувати своє право на освіту й гідне життя, де немає «пасажирів третього класу й панує всезагальна рівність». Крім теми гуманітарної освіти, у творі звучить і інша – формування почуття власної гідності людини – Елізи Дуліттл. На шляху від жалюгідної, малопривабливої квіткарки до «чарівної леді» як підґрунті «фантастичного міжкласового стрибка» (Б.Шоу)
Під час аналізу стосунків Хіггінса та Елізи слід окремо з’ясувати:
– Чи допустимий експеримент над людиною?
– Чи несе відповідальність вихователь за долю свого вихованця?
Обговорення цих запитань можна організувати за правилами інтерактиву:
– відкритий мікрофон;
– дискусійна мережа (пари студентів чи кожен окремо збирають докази на підтримку «за» і «проти» щодо певної проблеми);
– «коло добрих думок» (всі студенти стають у коло, і кожен виголошує добру думку про людину).
У формування духовно багатої особистості чільне місце посідають студентські творчі роботи. В.Сухомлинський вважав їх важливою загальнолюдською проблемою.
А які твори ми пропонуємо своїм студентам?
Чи будять вони думку, чи вимагають нетрадиційних суджень, чи забезпечують соціалізацію особистості?
Дбаючи про формування громадянської компетенції студентської молоді, слід звернути належну увагу на те, щоб творча робота розвивала її громадянські чесноти. Тож запропонуймо студентам такі теми творчих робіт:
«Істинні та ілюзорні цінності у повісті О. де Бальзака «Гобсек»;
«Гобсек – володар чи раб?»;
«Родіон Раскольников – злочинець чи борець із соціальною несправедливістю» (за романом Ф.Достоєвського «Злочин і кара»);
«Хотів я Наполеоном стати …» (за романом Ф.Достоєвського «Злочин і кара»);
«Вітменівський ідеал Демократії у світі нашої сучасності»;
«Проблема громадянських прав жінки у п’єсі І.Ібсена «Ляльковий дім»;
«Чужий серед своїх» (за новелою Ф.Кафки «Перевтілення»);
«Послухайте!» (твір-промова за творами поетів «Срібної доби»);
«Проблема зіткнення особистості та влади у романі М.Булгакова «Майстер і Маргарита»;
«Питання віри людини у романі М.Булгакова «Майстер і Маргарита»;
«Перемога чи поразка» (за повістю Е.Хемінгуея «Старий і море»);
«Ти знаєш, що ти – людина?» (за творами А.Камю);
«Найголовнішого очима не побачиш» (за оповіданнями Г.Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»);
Герой нашого часу» (за творами письменників ХХ століття).
Види творчих робіт слід урізноманітнювати. Варто частіше звертатися до твору-роздуму, твору-узагальнення, есе, звернення письменників до сучасників, комп’ютерної презентації, реклами твору, студентського дослідження, відгуку на прочитаний твір, створення сенканів, проведення диспутів, дебатів, навчальних дискусій, засідань «круглого столу», зустрічей у літературному кафе, «театру поезії», захисту студентських проектів, написання літературно-музичних композицій.
Сьогодні потрібно готувати студентів до життя у демократичному полікультурному просторі, де панує плюралізм ідей, думок, звичок, вірувань, де кожна людина – особистість. Адже наша країна тримає курс на входження до європейського та світового співтовариства.
Для здійснення високої мети потрібне надійне духовне джерело. Його витоки – у нашій християнській та національній культурі, у скарбниці духовності людства і, зокрема, в літературі.
Робота над текстом концентрує всі уміння і навички аналізу твору, прогалини в знаннях студентів доповнюються інформацією інших членів групи.
Ефективність навчання можна підвищити, якщо дотримуватись принципу контрастності переживань. Найпростіший спосіб його реалізації – зміна місця, на що центр уваги переднього відділу кори великих півкуль реагує особливо інтенсивно. Перед роботою у парах пропоную студентам відшукати свою половину (за кольором карток, розданих попередньо, за цифрами, за словом). Знайшовши пару, студенти сідають за одну парту і розпочинають новий етап роботи. Вони можуть разом проаналізувати певне проблемне запитання, взяти інтерв’ю з метою вивчення ставлення до теми, сформулювати підсумок заняття, розробити серію запитань, протестувати, оцінити одне одного.
Найважливішим моментом на занятті, на мою думку, є логічний підсумок. Кожен студент має щось взяти з заняття для себе. Практикую таку форму роботи, як «скарбничка знань». Підбиваючи підсумки, студенти висловлюють думки про те, що вони подадуть до спільної «скарбнички» заняття. Іноді трапляється, що дехто не може висловити «свого скарбу», тоді їм допомагають одногрупники, діляться своїми здобутками. Скарбничку може замінити куля, на яку приклеюються роздані їм перед заняттям рожеві та сині смужки. Куля символізує безмежність знань, рожеві смужки – це символ позитивних емоцій від заняття (на них можна зробити написи-побажання), сині смужки – символ негативних емоцій, можливо, певного розчарування чимось на занятті. Все це обов’язково намагаюся проаналізувати та розробити шляхи для корекції ефективності заняття.
Впевнена, що кожен студент – це невідкрита планета, тому прагну зрозуміти хід цих «планет», спрямувати їхній рух у бік пізнання і добра. Відрадно бачити, що під час навчального процесу зростає активність студентів, їхній інтерес до предмету, підвищуються морально-ціннісні запити, вимоги студентів до себе, відповідальність за свої знання.
