Організація вивчення літературного краєзнавства на засіданнях гуртка зарубіжної літератури

Даутова З.І.,
викладач зарубіжної літератури Охтирського коледжу СНАУ

Зарубіжна література як важлива складова гуманітарної освіти передбачає залучення студентів до світової літературної скарбниці, а через неї до фундаментальних цінностей культури. Тож викладач у процесі викладання предмета має використовувати матеріал, який сприятиме розкриттю співпричетності українців до творення світової цивілізації та світової культури, зокрема й літератури. Залучаю студентів до ведення науково-дослідної та пошукової роботи, що активізує їх розумову діяльність, готує до самостійної роботи і вирішення нестандартних завдань.

Літературне краєзнавство− змістова складова світової літератури, що розкриває світовий літературний процес у тісному зв’язку з Україною за певними напрямками та має свій предмет досліджень, джерела, а також сприяє розвитку особистості кожного студента, підвищенню ефективності засвоєння ним навчального предмета.

В аспекті літературної краєзнавчої діяльності студенти під час вивчення зарубіжної літератури досліджують взаємозв’язки зарубіжних письменників з Україною за такими напрямками:

I. Життєвий і творчий шлях, доробок зарубіжних письменників, які перебували в Україні, а також літературно-краєзнавчі пам’ятки, присвячені митцям.
II .Творчість, особисті матеріали зарубіжних письменників, які не були в Україні, але певним чином мали зв’язки з нею.
III. Інокультурна лексика у художніх творах та інших матеріалах зарубіжних письменників, пов’язаних з Україною, український національний колорит (історичні події, явища, факти, відомі особистості, культура, світобачення, традиції, побут, мова тощо).

У процесі вивчення зарубіжної літератури джерелами літературної краєзнавчої діяльності студентів можуть бути:
−творчі джерела−рукописні матеріали письменника;
−епістолярна література: щоденники митця, записні книжки, листи, листування тощо;
−періодика;
−архівні матеріали;
−фотоматеріали, пов’язані з письменником, творчістю;
−матеріали пов’язані з краєм, відтвореним у доробку письменника( описи місцевості, пам’ятки тощо) ;
−краєзнавчі матеріали, що стосуються певної історичної епохи, пов’язані з письменником чи його творчістю( мемуари та розповіді очевидців, матеріали музею, описи та ін.) ;
−літературні та історичні пам’ятки;
−фонди бібліотеки;
−літературні та історичні ресурси межі інтернет( каталоги, літературні та історичні бази даних, електронні бібліотеки, періодичні видання, форуми та конкурси) ;
−навчальні комп’ютерні програми із зарубіжної літератури та інших предметів, що містять краєзнавчу інформацію.

Мета зазначеної методичної системи полягає у визначенні змісту, основних методів, прийомів, форм і видів навчальної діяльності, що забезпечить ефективне вивчення літературного краєзнавства студентами. Це, насамперед, сприятиме формуванню у них цілісного уявлення про світовий літературний процес, про тісний взаємозв’язок життя письменника, його світогляду, творів, специфіки відображення дійсності у них,художніх образів з історичними подіями в Україні, а також набуттю студентами вмінь встановлювати зв’язки світового літературного процесу з нашою державою.

Робота з реалізації всіх зазначених напрямків на заняттях зарубіжної літератури має проводитися одночасно з позааудиторною навчальною діяльністю з літературного краєзнавства. Це дасть можливість охопити весь його зміст, зокрема засвоєння студентами і позапрограмованого матеріалу, і такого, вивчення якого неможливо реалізувати на заняттях через часову обмеженість.
Ефективні форми позааудиторної діяльності: літературно-краєзнавчі вечори, очні та заочні екскурсії, походи до літературно-краєзнавчих пам’яток, заняття факультативу, летературно-краєзнавчий гурток.

Мета засідань літературного гуртка: система вивчення літературного краєзнавства у курсі“ Зарубіжна література“.
Провідна ідея: формування уявлень про зв’язок світового літературного процесу з Україною.

Для якісного ведення літературно-краєзнавчої роботи зі студентами першого курсу слід дотримуватися визначеного змістового наповнення, використовуючи запропоновані інформаційні літературо-краєзнавчі джерела та інформацію про культурні літературно-краєзнавчі пам’ятки в Україні, присвячені зарубіжним письменникам.

Слухаючи розповіді про цих видатних людей, студенти починають розуміти, що місцеве й загальнолюдське в класичних творах художньої літератури складають гармонійне ціле.

Як слушно зауважив В.Бахадурін:“ Мета мистецтва−находити, очищувати та облагороджувати людину“.

А великий Ейнштейн говорив:“ Мені особисто відчуття найбільшого щастя дають твори мистецтва, з яких я черпаю таке духовне блаженство, як з жодної іншої сфери…“ То нехай воно так буде й у наших вихованців.