ЖІНОЧА СИЛА КРІЗЬ ПОКОЛІННЯ

Напередодні Четвертої річниці нашої незламності (24 лютого) та Дня української жінки (25 лютого) у студентів 24 групи спеціальності Будівництво та цивільна інженерія відбулася година спілкування не просто про історію, а про силу українських жінок, яка проходить крізь покоління — тихо, але вперто.
Коли ми чуємо слово «незламність», часто уявляємо фронт. Але українська жінка боролася завжди — у науці, культурі, мистецтві, бізнесі й навіть тоді, коли це було смертельно небезпечно.
Здобувачі освіти підготували розповіді і відео (відтворені АІ) від імені представниць української стійкості. Серед яких були:

• КАТЕРИНА ГРУШЕВСЬКА — перша жінка в Україні -етносоціолог;
  -КАТЕРИНА СКАРЖИНСЬКА – меценатка, культурна і громадська діячка,яка відкрила перший музей в Україні;
  -CОФІЯ РУСОВА -українська просвітителька, теоретик і практик дошкільної освіти;
  -АННА ФЕСАК – киянка, яка першою з українок стала зіркою Голлівуду;
  -КЛИМЕНТИНА АВДИКОВИЧ-ГЛИНСЬКА — українська промисловиця, справа якої живе й сьогодні під брендом «Світоч»;
  -ЛЮДМИЛА СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА – визначна діячка національного відродження;
  -РАЇСА ОКІПНА – українська акторка та підпільниця, прима Київського оперного театру;
  -ОЛЕНА СТЕПАНІВ – перша жінка у світі, яка була офіційно зарахована на військову службу в офіцерському званні.
  І дізнавшись долі цих жінок, студенти побачили спільне — майже всі вони мають трагічний фінал. Репресії, заслання, розстріли, війна, знищені кар’єри й зламані життя. Їх карали не за злочини, а за сміливість бути українками, за голос, талант, позицію, вибір. Тому зовсім не випадково біля фото кожної з героїнь (на презентації) була зображена квітка маку – символ пам`яті! Дівчата 24 групи намагалися створити дану атмосферу: аудиторію прикрасили маками, а самі вдягнули хустки – символ української жінки.

Викладачі Уткіна С.О., та Кулик Н.В. провели паралель із сучасними реаліями. Українські жінки і сьогодні ведуть боротьбу, причому не лише зі зброєю в руках. Вони служать у Збройних силах України, працюють медиками, волонтерами, операторками дронів, журналістами, виховують дітей під обстрілами, підтримують тил і об’єднують країну. Вартість цієї боротьби залишається надзвичайно високою.
Ми продовжуємо жити в умовах четвертих роковин незламності українського народу, чотирьох років повномасштабної боротьби та століття спротиву загалом. Якщо раніше імперія ламала жіночі долі, то сьогодні жінки свідомо обирають стояти на захисті свободи.
Тож історії, про які ми говорили, — це не лише минуле. Це дзеркало теперішнього.
І доказ того, що незламність українських жінок — не виняток, а традиція, яка триває й сьогодні.